Історична довідка села Ставки

За три кілометри на захід від Обарова, в пониззі пологих висот смугастої улоговинки, простягнулось село Ставки, яке зараз нараховує понад 170 дворів.
Уперше Ставки згадує акт 1599року, як маєтність городоцького «ключа», де формувалась осілість лісничого.  Рік опісля інвентар Обарова називає серед іншого тутешній присілок «Ставок», що, ймовірно, так чи інакше стосується наших Ставок. У 1681 році «Ставки» неодноразово документується як поселення, що відійшло до уніатів.
З 1713 року поселення виступає лише під назвою « Ставки». 
У 1714 році акти сповіщають про створення церкви Святого Михайла.
За актом 1911 року Ставки – власність Святослава Четвертинського. Тоді вони мали 45 дворів, 398 жителів, 3 ставки, водяний млин, корчму, конюшню, смолокурню, майстерню по виготовленню возів.
Виходить, що Ставки колись ще іменували як «Ставок». Кажуть, із – за того, що спочатку, при Холодному Струмку, діяв лише один ставок. А коли були створені ще два ставки, почали це місце іменувати як Ставки. Потім, мовляв, така назва утворилась за селом, але одне з урочищ ще довго іменували Ставок.
Але ставки мають наголос на першому складі, що дає привід бачити в них і зв`язок із особовим найменням Ставко. Воно засвідчене як похідне від імені Став, яке, в свою чергу, могло розвинутись як укорочене від Ставр, що в перекладі з грецького «хрест».
Назву Ставки мають ще 18 поселень України. Притому існують: Став, Стави, Ставок, Ставне, Ставчани, Стависька, Ставецька.
До Ставок офіційно відносили заснований під кінець ХУІІІ століття хутір Ставки. В народі до таких зараховують і Копсову, що зараз є сільськім кутком. Його, кажуть, заснував Копса, прізвище якого, можливо, пов'язане з російським словом копоской ''дріб'язковий, полохливий, гидливий''.
У Ставках є ще інші названі об'єкти. Ось декілька: Курган «давньоруський могильник, що неподалік овочесушильного заводу»; Нива «куток, де стоїть церква, колись найкраще поле»; Кутляни  «старовинна дільниця, куток»; Гора «висота, в надрах якої знайдено поклади вугілля»;  Болото «Заболочене місце при Холодному Струмку, де ніби з кринички брали воду для городоцьокого барона Штейнгеля»; Лиса гора «висота з вершиною без зарослів»; Волока «колишні наділи грунтів розміром 20 десятин»; Десятини «бувші власницькі поля  з площею понад 1га»;  Коритово «яр за формою корита»;  Старий гай «культивована земля на місці гаю»; Крем'яниця «поле, всіяне кременем»; Чистопілля «орні грунти без чагарників»; Старе провалля «зникаюча западина між горбами»;  Додатки «домірені малі наділи землі»;  Глинище «глиняний кар'єр»; На ямах «підгір'я з ямистими водолинками при діючому струмку, на водах якого працював млин»; Середнє поле «орний грунт між висотами»; Тепла річечка «струмок з теплою водою».